У парку Шевченка провели георадарні дослідження (ВІДЕО)

Територію біля підземель у парку Шевченка сьогодні обстежили георадаром. Для того, щоб підказати археологам, в якому місці зробити розкопки, щоб натрапити на фундаменти палацику на Гірці. Георадарні дослідження провели у рамках проєкту "Таємничі підземелля Рівного". Як усе відбувалося, бачили журналісти Суспільного.

З георадаром у рівненському парку Шевченка працюють фахівці лабораторії неруйнівних методів дослідження з Києва.

На фото директор лабораторії неруйнівних методів дослідження Андрій Кадун

– Ущільнення може бути, порожнеча. Ми це називаємо аномалією. Грунт він щільний. А тут є об’єкт, який знаходиться під землею. Робимо це для того, щоб з’ясувати, на якій глибині і де саме на цій площі знаходяться ці аномолаії. І археологам вже не потрібно буде копати всю територію, а точково, – розповідає директор лабораторії неруйнівних методів дослідження Андрій Кадун.

Місце для обстеження георадаром обрав археолог Олексій Войтюк.

На фото археолог Олексій Войтюк

– Тижні два тому ми пройшлися тут поки ще листям не було вкрито. І тут на поверхні виявили кераміку, фрагменти скляних виробів орієнтовно 18-19 століть. Тобто це означає, що десь тут є об’єкт. Скоріше за все, це матеріал із культурного шару, який, можливо належить до оцієї садиби, палацику на Гірці. Сподіваємося, що тут натрапимо на залишки фундаментів, – каже археолог Олексій Войтюк.

Щоб виявити ущільнення, або пустоти на визначеній ділянці, її розбили на сектори.

– В даному випадку зробили через метр, бо антена у нас метрова і вона має покрити всю площу. А потім заносимо дані в комп’ютер. Зараз нам потрібно 20 хвилин на обробку, а тоді вже видамо результат, – додає Андрій Кадун.

Як це виглядатиме, наочно демонструє менеджер лабораторії неруйнівних методів дослідження.

На фото менеджер лабораторії неруйнівних методів дослідження Євгеній Заблоцький

– В цьому році виконували радарні обстеження Хустського замку. Червоне поле – це рівномірний шар грунту, де немає аномалій. А ось тут є місця, де вимальовується чіткий контур фундаментів. Тобто видно, що була якась споруда під землею. Тож для археологів краще копати в цьому місці, – розповідає менеджер лабораторії неруйнівних методів дослідження Євгеній Заблоцький.

За 20 хвилин Олексій Войтюк отримує попередній орієнтир для розкопок.

– Виділили дві зони перспективних для дослідження, на яких проступають аномалії. Що там буде, зараз почнемо перевіряти. Закладемо першу розвідкову траншею і вже будемо працювати. Сьогодні почнемо, що це є, і в якому стані, будемо знати пізніше, – додає Олексій Войтюк.

 Завтра у цьому місці археологи продовжать розкопки.