Трьом воякам УПА з Рівненщині присвоїли державні нагороди: хто ці люди (ФОТО, ВІДЕО)

Це Василь Кирилюк, Степан Бакунець та Йосип Крот. Останньому заступниця голови ОДА Світлана Богатирчук-Кривко та голова облради Олександр Данильчук передали орден «За заслуги» ІІІ ступеня. Вручили видану президентом нагороду повстанцю у школі села Степань, що у Сарненському району.

Фото з нагородженням – із сайту Рівненської ОДА

У різні роки журналісти Суспільного спілкувались із усіма трьома вояками УПА, пропонуємо коротко пригадати, хто це та що вони говорили на камеру.

Йосип Крот.

Народився у 1925 році в селі Труди Сарненського району. Член ОУН з 1941 року. З 1943 року зв’язковий військової округи «Заграва» УПА «Північ», мав Псевдо «Яблуня». 29 червня 1945 року в бою біля села Полиці Володимирецького району був поранений. Довгий час переховувався в криївці на лузі поблизу села Маюнич. У 1947 році був заарештований і засуджений до 10 років таборів. До 1954 року перебував у таборах Воркути, де брав участь у табірних повстаннях. Ось що він говорив у коментарі в 2012-му році про радянські репресії. 

- І в Донбасі, і в Кадівці, в шахті. Звідти вивезли в Норильськ. В Норильську я пробув років 5. Не шкодую, а горджуся. Я горджуся. Але що я пройшов і прожив, то хто мені бажає смерті, то я йому не бажаю, щоб він переніс те, що я переніс. А тим, що я сидів – я горджуся, горджуся тим, що ми все ж таки вільної України добилися, – говорив ветеран УПА Йосип Крот.

Степан Бакунець.

У 17 років Олександр Шмалюх, – саме так тоді його звали, – пішов в УПА, брав участь у багатьох відомих й невідомих збройних сутичках, одна з них – у 1943 році у Володимирці, завдяки якій німців вибили з містечка. У 1944 потрапив до рук енкаведистів, придумав легенду, завдяки якій родину не зачепили. Відтоді він – Степан Бакунець. Його вирок - 10 років.

У серпні 2013-го журналісти їздили у село Кураш Дубровицького району. Там напередодні Дня Незалежності над однією з осель замайорів один із найстаріших в області синьо-жовтих прапорів. Його, ще за часів Радянського Союзу виготовив учасник визвольного руху Степан Бакунець. У 1976 році привезли у місцевий магазинчик тканини: жовту й блакитну – не втримався, купив. Шити допомогла дружина.

- Це Радянський Союз. Макет зробив, розчертив і приніс їй, вона вишила і так гарно вишила. Як була злука – ланцюг, я був на ньому з цим прапором, на перший з’їзд УПА їздив у Київ. Він скрізь на могилах освячувався, я з ним не розлучався, – казав Степан Бакунець. 

Василь Кирилюк.

Навесні 1944-го йому було 20 років, він воював у складі невеликого розвідувального загону. Пригадує, як радянські силовики планомірно витісняли підрозділи українських повстанців на південь Рівненщини, аби покінчити з ними одним ударом. Війська НКВС, котрі були підкріплені армійськими підрозділами, нараховували до 35 тисяч осіб. З боку УПА – 5 тисяч повстанців, до того ж дві тисячі з них взагалі не були озброєними. Василь Кирилюк на псевдо «Ясен» брав участь в одному із найбільших таких протистоянь – бою під Гурбами у Здолбунівському районі. Витримавши основний бій, армія УПА змушена була відступати – надто потужним був натиск радянських військ.

- 44-й рік, сиджу я у тюрмі рівненській, у камері - чоловік 20. І заходить один замучений чоловік, дістає маленький шматочок прапора. І наснилось мені, що я на волі, і місто Київ - столиця, і повалилась Москва, – казав Василь Кирилюк нашим журналістам у День прапора торік.