Біля озера Басів Кут проходять "рятівні розкопки" (ВІДЕО)

Житло слов’ян V-VII століть досліджують біля озера Басів Кут. Це рятівні розкопки, які проводять перед забудовою цієї ділянки, – каже керівник археологічної експедиції Олесій Войтюк. І називає цей випадок нетиповим через те, що дослідження ініціював та профінансував забудовник цієї ділянки, звернувшись у Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології Національної академії наук. Про перші результати роботи археологів – у матеріалі Суспільного.

Теритрія біля озера Басів Кут на сусідній із будівельним майданчиком ділянці працюють археологи.

Олексій Войтюк, керівник археологічної експедиції:

– Знаходимося ми в котловані житла, орієнтовно, це V-VII століття нашої ери, це празька культура, ранні слов’яни, які населяли регіон. І ось це – залишки печі. Вона була кам’яною з білого каменю, ми його вчора вибрали. Коли ми зняли це каміння, побачили основу печі. 

Фото 1. Внутрішня частина печі

Фото 2. Зовнішня частина печі

– Ось це внутрішня частина, де черінь (фото 1), а це – зовнішня (фото 2). І ми можемо побачити яка товщина стіни печі.

– Це в нас зараз проходять рятівні розкопки. Це пам’ятка відома в літературі, на неї є облікова документація і, власне, тут планується забудова. Ми повністю відпрацьовуємо котлован майбутньої будівлі. Всього 6 із 27-ми метрів розкрили і вже йде хороший матеріал. Це крем’яні знаряддя, керамічний посуд, вироби з кістки, – додає Олексій Войтюк.

– Ось такий великий був, якраз вчора витягнули в печі лежав. Це такий зерновик, буде складатися. Він сантиметрів 60 заввишки. 

Щоб точно продатували об’єкт і виявлені в ньому знахідки, Олексій Войтюк запросив київських колег, які спеціалізуються саме на ранньослов’янському періоді. Заступник директора Науково-дослідного центру "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології Національної академії наук Антон Панікарський уточнює, що об’єкт з піччю стосується слов’ян раннього Середньовіччя, це V-VI століття.

Антон Панікарський, заступник директора Охоронної археологічної служби України: 

– Унікальність цього об’єкту полягає в тому, що взагалі таких досліджених об’єктів в Україні, тим більше в останні роки зовсім-зовсім небагато. Найцікавішим є масовий матеріал, тому що це є елементи того побуту і цінності людей, які жили в той час, який ми досліджуємо. 

Задля цього кандидат історичних наук і старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук застосовує ось такий метод.

Сергій Горбаненко, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України:

– Цей метод умовно називається флотацією. Коли ботаніка піднімається на поверхню і її достатньо зібрати. Зараз ми заливаємо зразок грунту із об’єкту... Бачите, он вуглики з дерева, трапляються зернівочки. Це така дрібнота, яку неможливо взяти лопатою, ножами. Якщо її не буде, ми не зможемо розповісти, що саме люди їли, які вибирали породи дерев, щоб будувати, опалювати житло.

Ця територія є багатошаровою пам’яткою археології. У науковій термінології її назва звучить як "Рівне Пляж 1-А"

– Ділянкою можна володіти, можна її обмежити, але коли йде втручання в історію, фактично, в землю, це втручання в більше, ніж твоя власність. В цьому аспекті в нас є позитив в плані спілкування із замовником. Тому що є можливість проводити ці дослідження, – додає Антон Панікарський.

Зі слів Антона Панікарського, рятівні розкопки перед початком будівництва ініціював і профінансував забудовник.

– Це рідкість велика. Я не можу пригадати, коли таке було, щоб замовник звернувся, що от є пам’ятка і давайте її дослідимо. Правда, вже кінець року, але дали місце, щоб табором стати, вагончик, – каже Олексій Войтюк.

Наразі археологи дослідили майже третину цієї території. Рятівні розкопки вони планують проводити, доки не випаде сніг.