Немає суддів: де на Рівненщині не можуть карати порушників та злочинців (ІНТЕРВ’Ю)

Цього тижня президент призначив на Рівненщині двох суддів: Ірину Оборонову та Юрія Ковалика. Вони працюватимуть у Дубровицькому та Здолбунівському судах відповідно. Кілька останніх років Суспільне періодично розповідало, що в області, як і по Україні, відчувається нестача суддів. Для прикладу, два роки тому в Радивилові після майже року відсутності бодай одного судді у відрядження направлялись інші, а на момент їх відсутності справи, крім кримінальних – не розглядались та правопорушники фактично уникали покарання.

Відтак Суспільне звернулось за коментарем до голови Рівненського апеляційного суду (саме цей суд формує судову практику в області) Олега Полюховича та попросило прокоментувати, чи є зараз проблема із кадрами в області, якщо так, то чи вирішує її призначення двох суддів. Питання виникли у ході телефонної розмови, про це детальніше:

Олег Полюхович, фото з архіву Суспільного

– Олеже Івановичу, президент призначив двох суддів: у Дубровицю та Здолбунів. Чи вирішує це проблему та чи існує ця проблема, як це було кілька років тому?

– Суддів на сьогоднішній день не вистачає не тільки в місцевих судах, а і в апеляційній інстанції не вистачає. В нас є кадровий голод. Це досить серйозне питання, яке впливає і на якість, і на строки вчинення правосуддя. Тому що ви ж самі розумієте, що якщо роботи дуже багато, то це може впливати на якість. Правильно? А справ дуже багато. Відповідна інстанція змушена передавати справи із одного суду в інший, тому що не можна сформувати склад колегії. В нас на сьогоднішній день в Радивилівському районі взагалі не здійснюється правосуддя, тому що там в районному суді немає жодного судді. Там був відряджений суддя Панчук, відрядження закінчилося, тому що по закону можуть відрядити максимум на 12 місяців. От відрядження закінчилося і з 19 липня в Радивилові немає жодного судді – правосуддя не здійснюється.

– А у цих судах, куди призначили суддів, це Дубровиця і Здолбунів, там теж була така складна ситуація, як у Радивилові?

– Ні. В принципі не скажу, що там була якась була критична ситуація. Тому що по штату в Дубровиці мало би бути троє суддів, але повноваження були лише в судді Оборонової, яку оце призначили. Двоє суддів в Дубровицькому районному суді були з повноваженнями. Це Сидоренко голова суду Зоя Сергіївна і Отупор Катерина. Тобто там двоє суддів працювало, зараз буде Ірина Володимирівна третьою. Вона з цього колективу, тобто нічого нового не сталось. По ситуації в Дубровиці і Здолбунівському районному суді, звідки Ковалик, теж не є кричущою, тому що там здійснює правосуддя в Здолбунові у суді Мичка, Кушнір, Шуляк, Емільянова, Чорний. Ну от, відповідно, з повноваженнями буде суддя Ковалик. В нас по інших судах значно гірша ситуація, аніж і Дубровицькому і Здолбунівському районах.

– Тоді чому, на Вашу думку, у Радивилів, де така ситуація, так нікого і не призначать?

– Це не від мене залежить. Просто що документи, тобто іспити складаються через кваліфкомісію, потім документи направляються у Вищу раду правосуддя, а далі відповідно вже Указ президента. Ви знаєте про те, що був оголошений конкурс і на сьогоднішній день є певні такі рейтингові були списки про те, що і в нас в Рівненській області певні особи мають перспективи бути призначеними по певним судам. В тому числі і в Радивилові, і в Гощу. Тобто ці кандидати на посаду суддів. З нашого Апеляційного суду двоє помічників теж пройшли цей конкурс, але, на жаль, вони по рейтингу лише претендували на певні місцеві суду аж в Чернігівську область. А в Рівненську область – там із інших, там свої певні нюанси. Ну але коли вони будуть призначені – я не знаю… коли буде Указ президенти і чи буде – я не знаю.

– Чи рахували Ви хоча б приблизно, скільки в нашій області бракує суддів для повноцінної роботи судів?

– Ні, я так конкретно не рахував. Я от можу сказати, що в Радивилові немає жодного. А мінімум там має бути троє, тому що по тяжкості справи має розглядатися колегіально – в складі трьох суддів, а немає жодного. Ситуація в нас досить серйозна по Дубенському міськрайонному суді, тому що там здійснює повноваження один суддя Ралець. Там є ще одна суддя Жуковська, однак вона не закінчила кваліфікаційне оцінювання. В неї була там стадія співбесіди, однак з певних причин, – я так думаю, мабуть, були якісь певні підстави, – що кваліфікаційна комісія відклала ще цю співбесіду. Тобто в неї оцінювання не закінчено, тобто в неї ще рішення немає, що кваліфікаційне оцінювання по ній закінчено. А район дуже великий, раніше там працювало до 10-ти суддів, наскільки я пригадую. Тобто великий район – великий суд.

– Скажіть, то нестача суддів у нашій області рахується до десятка, чи більше десятка? Чи, може, це кілька десятків?

– Я так думаю, що більше, ніж десять. От, наприклад, в нас в Гощі лише один суддя. В Рокитному лише один суддя. Некомплект у нас в Сарнах, там великий суд і є не комплект. Радивилів, Дубно…

– Відсутність судді або ж некомплект у районному суді впливає якось на доступ громадян до правосуддя?

– В Цивільному процесуальному кодексі немає норми, що за клопотанням сторони ми можемо передати цивільну справу до іншого суду. А в Кримінальному процесуальному кодексі є норма 34, яка вказує, що якщо не можна створити склад суду, то колегія апеляційного суду може передати провадження до іншого суду. Тому ми використовуємо статтю 34 і намагаємося передавати кримінальні провадження тих судів, де не можна сформувати склад колегії. Їх на сьогоднішній день таких клопотань чи подань дуже багато і ми передаємо в інші суди. Це теж не дуже добре, тому що ми перевантажуємо цими справами інші суди. Наприклад, людина перебуває під вартою, справу не можна залишити, бо немає складу суду, а завтра закінчується термін тримання під вартою і людину з СІЗО випустять. Це умовний приклад… Подібне стосується кримінальних проваджень і досудового розслідування, – бо ще ж надходять різні клопотання в ході досудового розслідування, – наприклад, призначення експертизи, різні запобіжні заходи і так далі. Тому ми ці всі матеріали стараємося передавати до інших судів, де є інші судді, щоб вони розглядалися. А от все решта – цивільні справи, адміністративні матеріали, скажімо, людина порушила ПДР чи керувала в стані алкогольного сп’яніння в Радивилівському районі чи там по трасі… якщо ця справа не буде розглянута протягом 3-х місяців – то через три місяці закінчується строк притягнення до відповідальності. І навіть якщо колись там будуть судді, які будуть здійснювати правосуддя, то ці справи будуть приречені, у зв’язку із закінченням строків вони будуть просто-напросто закриті, іншого рішення ніхто по них не прийме. І передавати ці справи, не дивлячись на скорочення строки, законодавство нам таких повноважень не надає.

– Коли, на Вашу думку, цей кадровий суддівський голод зникне? Від чого це залежить?

– Я не можу дати на сьогоднішній день відповідь на ваше запитання, по тій прості причині, що в першому читанні тиждень назад був проголосований законопроект, внесений президентом України «1008», і в цьому законопроекті ставиться питання про повне перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Тому що сьогоднішній склад є один – із 16-ти чоловік і там зовсім інший порядок добору. Офіс президента, – я так розумію, що вони розробляти, допомагали президенту, – вони звернулися до Парламенту і вказують на те, що потрібно повністю перезавантажити. Запропонували інший навіть в кількісному складі вже 12 і порядок добору членів Вищої кваліфікаційної комісії. Він проголосований в парламенті в першому читанні, тобто якщо він буде прийнятий цей законопроект, то я не знаю, як далі будуть події розгортатися. Тому не можу дати чіткої відповіді навіть приблизної й на ваше запитання. Якщо буде таке прийнято, то будуть всі органи перезавантажуватися, як вони почнуть працювати, як вони будуть проводити добір – я не готовий сказати.