Нобельське Євангеліє хочуть повернути з Литви в Україну (ВІДЕО)
16:57, 4 кві. 2019
Нобельське Євангеліє може повернутися на Батьківщину. Якщо не у вигляді оригіналу, то принаймні як точна копія.
Голова Рівненської облради Олександр Данильчук підготував звернення до Міністерства закордонних справ, щоб те посприяло цьому. Нині Євангеліє, написане у 1520-му році в селі Нобель Зарічненського району, знаходиться в одній із бібліотек литовського Вільнюса.
До слова, воно на 40 років старше за інше Євангеліє, написане на Рівненщині – Пересопницьке. Те, на якому приймають присягу українські Президенти.
Нобельське Євангеліє, за оцінкою священика Павла Дубінця, є найдавнішою рукописною книгою Полісся, яка збереглася до нашого часу. Вона експонується в бібліотеці Академії наук у литовському Вільнюсі. Видання для цього реставрували.
– Написана вона в 1520-му році по повелінню старости Хозінського Авраамом Дячишком у містечку Нобель Пінского повіту, тепер села Нобель Зарічненського району. Підтверджує значність того, що Полісся наше – це було писемний край, просвічений край, пора і час, коли зароджувалася, приходила з Європи реформація, коли ставало більш доступне слово Боже для простого народу, – розповів дослідник Нобельського Євангелія Павло Дубінець.
У Зарічному почали готуватися до 500-річчя Нобельського Євангелія, яке відзначатимуть наступного року. У лютому журналісти Суспільного побували на засіданні оргкомітету з підготовки. Там ми запитали про перспективи повернення стародруку на Батьківщину.
На фото голова Зарічненської РДА Анатолій Смаглюк
– Свідомо ми розуміємо, що все буде залежати від позиції уряду Литви, буде залежати від Міністерства культури Литви, – сказав голова Зарічненської РДА Анатолій Смаглюк. – Ми готові вчиняти дії, щоб їх спонукати до цього, але відповідати за їхні дії не можемо, тому ставимо програму мінімум – видати раритетні видання, щоб побачити, як воно має бути і ознайомитися, щось починати.
На створення факсимільної копії теж потрібен дозвіл литовської сторони. Голова облради звернувся до Міністра закордонних справ України з проханням запитати литовців про можливість повернення книги на Рівненщину. Каже, зробив це після статті в газеті "Голос України".
На фото голова обласної ради Олександр Данильчук
– Ми звернулися до МЗС, до наших дипломатів, щоб нам допомогли, – каже Олександр Данильчук.– Ну, я думаю, що нам його ніхто не передасть, але хоч може зробимо факсиміле. І привеземо на наступний рік його на Рівненщину.
– Тобто, в планах все ж факсимільна копія. Де вона буде зберігатися? (журналіст)
– Думаю, в Пересопницькому музеї, в обласному."
Село Нобель розташоване на півночі Рівненщини поруч із заказником. Археологи тут виявили артефакти, яким десять тисяч років, розповіла нам у лютому краєзнавиця Валентина Тумаш. Це вона першою виявила згадку про книгу в переліку рукописів Віленської публічної бібліотеки від 1865 року. Жінка розповіла про свою мрію.
– Щоб це Євангеліє вернулося і берегло наш край, той Нобель, в якому церкви горіли, в якому батюшка довго не служить. Село вимирає, подумайте, як так може бути, що в такій красі, біля такого озера цілющого – і жителів меншає. За січень було 16 весіль, народжувалося за рік по 45 дітей, а тут двоє. Різниця є. Може, від повернення цієї книжки село оживе, – розповіла краєзнавиця Валентина Тумаш-Ляховець.
"Пересопницьке Євангеліє" – найстаріша українська книга, що перебуває на території держави. Це на ньому присягають президенти на вірність народові. Написане воно також на Рівненщині – у Пересопниці. І це Євангеліє на сорок років молодше за Нобельське, пояснює журналіст Олексій Бухало, який досліджував історію давньої книги.
– Ми звикли говорити, що історія – це події, війни, політики, особи, але ми недооцінюємо значення мови. Його ще ніхто не вивчав, не досліджував текст, ми не знаємо, що там усередині. Бо Переспоницьке Євангеліє має пояснення, які написані руською мовою. Знаємо про те, що є ініціатива, щоб його повернути з бібліотеки Вільнюса до України, і в такому разі цей рукопис стане першою книгою, написаною руською, староукраїнською мовою, яка знаходитиметься на території України, – сказав журналіст Олексій Бухало.
Олексій Бухало додає – невідомо, скільки загалом було рукописів руською мовою. Бо свого часу подібні книги зібрали та вивезли до Москви. Тож там цілком можуть зберегтися ще старіші видання.
