Прощання із загиблим бійцем Русланом Кондратюком: як це було (ВІДЕО)

Із загиблим на Сході держави військовиком Русланом Кондратюком прощалися в його рідному селі Війниця Млинівського району. Службу відправили вдома у батьків, у місцевій Свято-Троїцькій церкві та на сільському кладовищі. Нагадаємо, загинув армієць п’ять діб тому під час повернення з бойвого завдання.

До будинку в селі Війниця, де жив з батьками Руслан Кондратюк, сьогодні рідні та знайомі прийшли прощаються із загиблим водієм військової вантажівки. Тут він народився у жовтні 1981-го. Згодом навчався в Мирогощанському коледжі на механізатора та працював на місцевому підприємстві помічником комбайнера.

На фото односельчанин бійця Олександр Мамедов

– Його батько мій кум був, – каже пан Олександр. – Я його завжди вважав однокласником, бо я теж Мирогощу закінчив. І він механіком працював у тракторній бригаді.

З 2016-го року Руслан Кондратюк підписав контракт зі Збройними силами та воював у розвідбаті. Там йому дали псевдо "Кіндрат". З листопада минулого року служив у мотопіхотному батальйоні 24-ї "королівської" бригади. 

На фото односельчанин Віталій Бувбела

– В колгоспі робочим був, потім трактористом пішов. Після того пішов в АТО, – розповів пан Віталій.

Після прощання біля будинку присутні жалобною ходою крокують до Свято-Троїцької церкви. У храмі місця для всіх бракує. Протягом години сотні людей стоять на подвір’ї церкви і не розходяться. Для нас це нагода поспілкуватися з командиром Руслана Кондратюка. Максим Гребеннік підтверджує: "Кіндрат" загинув 15-го лютого від вибуху, коли повертався із бойового завдання. В автівці були ще двоє армійців, один зараз у важкому стані, інший – в стані середньої тяжкості.

На фото Максим Гребеннік

– Вони в мене відпрацювали групу ДРГ, яка проривалася в наш бік. І поверталися безпечним шляхом. В цей час їх підловили в ПТУР нового 4-го покоління, бездротового лазерного наведення. Думаю, був витік інформації і їх вели, тому що саме спрацювали по їхній автівці, – каже командир мотопіхотного батальйону Максим Гребеннік.

У чоловіка лишилися двоє дітей. Руслан Кондратюк до розлучення жив у приймаках в сусідній Бокіймі. Тож прощатися з ним прийшли не лише односельці, а й люди із сусіднього села.

На фото Марія Христюк

– Я завжди з ним спілкувалася, колись він хворів важко зі спиною, я йому знайшла лікаря, який його поставив на ноги. Завжди заходив, то купував мамі найдорожчі цукерки, брав на 200 гривень, завжди брав морозиво мамі, п’ять порцій "Каштану". Питаю: Руслан, а чого п’ять? А він каже: дві мамі, дві татові і мені. Хороша була дитина, вихована, – розповіла продавчиня крамниці, с.Бокійма Марія Христюк.

Прощання продовжилось на кладовищі. Тут до настоятеля тутешнього храму отця Петра з напутнім словом долучається отець Тарас з Млинова. За підрахунками старости села Михайла Пуцака, останню шану Руслану віддала понад тисяча осіб. Він пояснює: незабаром їхня об’єднана громада вирішить, яким чином гідно вшанувати пам’ять військового.