Біля UA: РІВНЕ відбулася акція протесту
25 лютого біля приміщення Рівненської філії Суспільного відбулася акція проти змін у роботі регіональних мовників. Близько двадцяти мітингувальників вимагали припинити впровадження Концепції регіонального мовлення Суспільного на 2020 – 2021 роки, що була ухвалена Наглядовою радою мовника 2 грудня 2019 року.
На думку учасників акції, передбачена у Концепції зміна принципів виробництва контенту загрожує подальшому існуванню Рівненської філії. Люди тримали таблички із написами:
«Замість стратегії – оптимізація?», «Захисти суспільне!», «Збережемо регіонального суспільного мовника!», «Не допустимо знищення Суспільного в Україні!»
Участь в акції взяли нинішні й колишні працівники філії, а також представники громадськості.
«Ця акція — не протест чи якась вимога. Це інформативна година, щоб розповісти громадськості, що відбувається зараз на Суспільному, — зазначила організаторка акції у Рівному, редакторка UA: Українське радіо Рівне Ольга Шевчук. — Обурення викликає той процес, що за трансформацію керівники Суспільного видають очевидне скорочення годин мовлення регіональних філій. Раніше ми мовили 3 години, тепер нам лишають 1 годину на телебаченні і півтори — на радіо. Такі відрізки, на нашу думку, позбавляють права наших глядачів і слухачів бачити регіональний контент. Нам обіцяють спільні проєкти, включення, різні платформи, але, погодьтесь, одночасно 24 філії мовити не можуть, а це означає, що філію почують раз на тиждень. Ми — за збереження контенту! Ми — за розвиток Суспільного у його початковому форматі — коли створювалась така інституція як Суспільне»
Керівниця групи програмування UA: РІВНЕ Богдана Трофимюк, занепокоєна, що після трансформації Суспільного місцевий глядач і слухач не отримуватиме інформації про регіон у повному обсязі.
«Бачу загрозу знищення суспільного мовника у регіонах. Коли у 2016-му році починалася реформа – ми з острахом, але й з надією дивилися на можливі зміни. Й, зрештою, у 2018-му, коли на ходу довелося звикати до нових умов і вчитися робити те, чого раніше не робили — наприклад, ранкове розважальне шоу на телебаченні — зуміли це зробити якісно, дотримуючись усіх стандартів Суспільного. Ми були незаангажовані, ми уникали оціночних суджень, ми робили цікаві етери як на телебаченні, так і на радіо. Ми стали універсальними солдатами, які можуть швидко і якісно робити свою роботу, — каже Богдана Трофимюк. — В наших ефірах — запитання до гостей від глядачів та слухачів, висловлювання власних думок, поради, пропозиції і прохання. На них ми реагуємо темами наших наступних етерів і програм. Скорочення мовлення до години обмежить доступ до регіональної інформації слухачів і глядачів певних категорій, для яких саме радіо і телебачення є чи не єдиним джерелом інформації. Наголошую: не йдеться про робочі місця, йдеться про вільний доступ населення до регіональної інформації у теле-радіопросторі краю»
Менеджерка Людмила Хома і продюсер Михайло Чубай поспілкувалися із учасниками акції і запевнили, що UA: РІВНЕ, як і всі інші філії Суспільного продовжує мовлення, а глядачі і слухачі вже з наступного сезону побачать суттєве збільшення регіональних програм в ефірі.
«Місцевий контент не зникає, навпаки — його буде більше,телевізійного стане 4 години, він буде цікавішим і за формою, і за змістом, і за якістю виробництва. Цього досягнемо завдяки тісному співробітництву між філіями, — переконаний продюсер UA: РІВНЕ Михайло Чубай. — Відбір тем за якістю та важливістю допоможе реально впливати на проблематику регіону. У нас розширюється вечірній слот і заплановано чимало спецроєктів на телеканалі. На радіо посилюємо найефективніші регіональні відрізки мовлення. В межах концепції, суттєво зростає кількість діджитал-контенту: це той напрям, який розвивається найбільше у медійному світі, і ми над цим працюємо теж. На мою думку, нинішня акція — це реакція на зміни і, мабуть, природно, що частина колективу, яка працювала на розбудову Суспільного, саме так реагує на них. Проте я впевнений, що ці зміни — лише на краще».
«У березні стартують конкурси відбору творчих проєктів у регіонах. Цьогоріч виділено на такі проєкти 20 мільйонів гривень. Це у десять разів більше, ніж у минулому році. Зараз не йдеться про закриття філії. Зараз йдеться про зміну технологічних процесів та процесів виробництва. Схожі зміни у комерційних структурах — не лише медійних, а й у виробничих — є абсолютно нормальними, тому що це бізнесовий процес. Для того, щоб виживати на ринку, потрібно бути гнучкими і вміти змінюватися, трансформуватись відповідно до вимог часу, бізнес-середовища і економічних викликів»,— сказала менеджерка UA: РІВНЕ Людмила Хома.
Член правління НСТУ, відповідальний за адміністративно-господарський напрям і регіональний розвиток, Микола Чернотицький прокоментував акцію так:
«Я вдячний усім, хто висловив свою підтримку регіональним Суспільним мовникам. Хочу запевнити, що ми робимо все, що в наших силах, аби зберегти й розширити регіональне мовлення, зробити Суспільне в кожному регіоні потужним медіа, якому довіряють, на яке зважають. Багато для цього вже зроблено. Минулого року ми показали приклад якісної незалежної журналістики під час передвиборчої кампанії. Наші новини стабільно отримують найвищі оцінки зовнішніх моніторингів. Але ми ще не отримали підтримки глядачів і слухачів. Це конкурентний ринок, де ми маємо вибороти увагу аудиторії. Тому нині ми зібрали досвід усіх регіонів за ці два роки, а також успішні західні моделі, озброїлися дослідженням уподобань нашої аудиторії і розробили інший підхід у виробництві контенту. Так, він потребуватиме змін від кожного з нас, але ми маємо достукатися до наших глядачів та слухачів і максимально ефективно використати бюджетні кошти. Останні пів року ми щомісяця збираємося з усіма менеджерами й продюсерами філій, щотижня ми зв’язуємося онлайн — аналізуємо, рахуємо, обговорюємо варіанти. У нас дуже мало часу, аби довести, що регіональне Суспільне — потрібне, важливе та варте бюджетного фінансування. Для цього ми зараз акумулюємо всі наявні ресурси. Маємо об’єднатися для нашої аудиторії».
Нагадаємо, Концепція регіонального мовлення у 2020-2021 передбачає:
- налагодження ефективного використання виробничих потужностей та зміну способів доставки сигналу;
- організаційну перебудову та перехід на проєктний менеджмент;
- збільшення виробництва регіонального контенту за рахунок залучення зовнішніх продакшенів.