Церква і держава під час війни — ексклюзивне інтерв’ю Суспільному архієпископа Рівненського і Острозького ПЦУ Іларіона
Очільник Рівненської єпархії Православної Церкви України архієпископ Іларіон дав ексклюзивне інтерв’ю Суспільному у Рівному. У розмові із журналістом Олексієм Бухалом він розповів про те, як відбувається процес переходу парафій УПЦ до ПЦУ на Рівненщині, а також про те, якими мають бути відносини церкви та держави в умовах війни.
«Церква в українському суспільстві відіграє важливу роль. Для декого — це сходити один раз на рік посвятити паску, а для декого — це основне джерело інформації, як для парафіян у поліських селах. У Європі є держави, зокрема Польща, Іспанія, де настільки ж високий рівень релігійності серед громадян. І це стосується не лише старшого покоління, скажімо, громадян 60+. Молодь також ходить до церкви. Окрім того, згадайте місце української церкви під час двох революцій. Потрібно про це пам’ятати і зважати, особливо у теперішніх умовах війни. Шкода, що “зазомбовані” священники та парафіяни УПЦ не розуміють трагедії, яка трапилася в Україні 24 лютого, як зазначив архієпископ Іларіон. Але впевнений, якщо пояснювати, пропагувати ідею української церкви, все стане на свої місця — наша держава матиме єдину церкву, яка пропагуватиме національні ідеї, що об’єднуватимуть українців і скріплюватимуть нашу державу», — вважає Олексій Бухало.
Читайте також: «Президентська колиска»: яким Леоніда Кравчука пам’ятають на Рівненщині
«Якщо спостерігати за відродженням справжньої Української церкви, починаючи з 1991 року, то можна звернути увагу на кілька важливих моментів. Перший — наша церква ніколи не втручалась у політику і не брала активної участі, але лиш до того моменту, коли політика йшла не в те русло, куди треба. Пам’ятаємо і 2004 рік, пам’ятаємо Революцію Гідності, останні дні. Як тільки ми бачимо, що хтось з політиків починає пропагувати “рускій мір” або вести громадян до Росії — Церква не може мовчати. Церква — поза політикою, але вона не має права не говорити голосом української совісті», — зазначає архієпископ Іларіон
У середині травня вперше на Рівненщині громада храму, що має статус собору, перейшла до Православної церкви України. У місті Костопіль парафіяни Свято-Михайлівського храму прийняли рішення змінити конфесійну приналежність та перейти з УПЦ до ПЦУ.
«Мова богослужіння — це не є якась обов’язкова умова в питанні переходу парафії від московського патріархату до нашої помісної церкви. Все відбувається, на мій погляд, абсолютно безболісно, лагідно і спокійно. Від громади залежить, чи хочуть вони одразу перейти на українську мову, чи робити це поступово. І так, як це питання не є принциповим, то це найбезболісніше питання, до якого ми ніколи не повертаємось», — каже очільник Рівненської єпархії ПЦУ.
Читайте також: Про Праведників народів світу: історії проєкту «За покликом серця»
За інформацією пресслужби єпархії ПЦУ, від початку війни на Рівненщині з московського патріархату в ПЦУ вирішили перейти 18 громад, а від моменту отримання Томосу — 51. Загалом же на Рівненщині зареєстровано 388 громад ПЦУ.
«Питання монастирів більш складне, і сам статут монастиря відрізняється від парафіяльного статуту. Звичайно, мені б хотілось, щоб і монастирі з настоятелями, настоятельками приймали це важливе рішення. Бо як можна бути в Україні, коли навколо всі переходять в українську церкву, залишатись у російській церкві і далі прославляти патріарха Кирила, молитись “за отєчєство”. Ну як так можна?» — говорить архієпископ.
Що означає рішення громад про перехід до ПЦУ? Чому це важливо зараз? Про сподівання і розчарування рішеннями Синоду УПЦ дивіться у повній версії ексклюзивного інтерв’ю очільника Рівненської єпархії Православної церкви України, архієпископа Іларіона на ютуб-каналі Суспільне Рівне.
Оперативні новини Рівненщини — читайте на цифрових платформах Суспільного:
UA: РІВНЕ, Українське Радіо Рівне разом із загальнонаціональними телеканалами UA: ПЕРШИЙ та UA: КУЛЬТУРА й каналами Суспільного радіо (Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура) входять до мережі найбільшого незалежного медіа в Україні — Суспільне Мовлення.